Власне укр. та іншомовна лексика в проф. мовленні. Осн. вимоги до вжив.
іншомовних слів
Слова української мови за походженням поділяються на власне українські та
іншомовні (запозичені). До власне української лексики належать слова, народжені
самою мовою на будь-якому етапі її розвитку. Іншомовними називають слова, що
увійшли в українську мову з інших мов. До словникового складу української мови
входить значна кількість запозичених слів, які міцно засвоєні українською мовою,
не потребують коментарів чи перекладу (адвокат, секретар, республіка, аудиторія,
конституція). Точність вираження думки є однією з важливих ознак культури мови.
Найтиповіше порушення цієї вимоги — вживання слів без урахування їх значення.
Досить поширеною помилкою є мовленнєва недостатність, яка виявляється у
випадковому пропущенні слів, необхідних для точного вираження думки.